Молитва судьи - юмор.

[Libitina]

Боже! Я єдина істота на світі, якій ти дав частку твоєї всемогутності: силу приговорити або виправдати подібних до себе. Переді мною люди преклоняються; до мого слова вони біжать; до моєї мови вони прислухаються; моїм наказам вони коряться; за моїми порадами вони миряться^розлучаються або покидають свої (матеріальні) блага.
За одним моїм знаком двері тюрем зачиняються за засудженими або відкриваються до свободи. Мій вирок міняє бідність на багатство і достаток в жебрацтво.
Від мого рішення залежить доля багатьох життів. Мудрі чи знехтувані, багаті чи бідні, чоловіки чи жінки, ті, що народяться, діти, молодь, божевільні і ті, що вмиратимуть – всі від народження до смерті підкорені закону, який я представляю, і правосуддю, яке я символізую.
Яку жахливу і важку ношу ти поклав на мої плечі, Боже!
Допоможе мені, Боже, бути достойним такої високої місії, щоб велич цієї посади не спокушала мене! Щоб не охопила мене гордість чи пиха. Щоб не приваблювала мене спокуса. Щоб не спокушали мене почесті і не підбадьорювали мене оманливі знаки величі.
Благослови, Боже, мої руки; увінчай моє чоло, о, мій дух, щоб став я міністром справедливості, яку ти створив для людського суспільства. Зроби з моєї тоги непідкупну мантію!
Перо моє щоб було стрілою, яка вказую траєкторію закону на шляху правосуддя, а не кинджалом, що ранить.
Допоможи мені; Боже! Зроби мене справедливим і рішучим, чесним і щиросердним, стриманим і добрим, щирим і скромним. Щоб я був непримиренним до помилок, але з розумінням ставився до тих, хто помиляється. Другом істини і поводирем для тих, хто її шукає. Щоб я був тим, хто використовує закон, але передусім тим, хто його виконує. Ніколи не дозволяй мені вмивати руки, як Пілат, перед безневинністю, і не кидати, як Ірод, на плечі приниженого соромливі шати. Щоб не боявся я Кесаря, короля і не від страху перед ними питав народ: Варава (Варава – іудейський злодій, ватажок банди бундівників і вбивць. Звільнений у зв'язку з Пасхальним святом: коли людей примусили обирати між ним і Христом, то народ надав перевагу вбивці – приміт. автора) чи Ісус?
Мій вердикт щоб не був хворобливою анафемою, а закликом, що відроджує, словом, що підбадьорює, світлом, що пояснює, водою, що вмиває, зерням, що проростає, квіткою, що лине з гіркоти людського серця. Мій вирок щоб зміг нести полегшення засмученому і сміливість гнаному. Щоб висушив він сльози вдовиці і призупинив плач сиріт. А коли обідрані, зневажені, знедолені, без віри та надії в людей; витоптані, вигнані, втомлені, що ковтають слину, бо неиає хліба, з обличчям, вмитим сльозами болю, приниження і презирства, будуть приходити перед суддівським кріслом, на якому я сиджу, допоможи мені, Боже, вгамувати їхні голод та спрагу по справедливості. Допоможи мені, Боже!
Коли в моєму житті будуть затінені моменти, коли колючки і будяки зранять мої ноги, коли злість людська стане великою, коли знов запалає полум'я ненависті і кулак підніметься для удару; коли хитрість і обман поникнуть замість Добра і повалять закон Розуму; коли спокуса затемнить мій розум і замутить мої відчуття, допоможи мені, Боже!
Коли мене буде мучити невпевненість, проясняй мій розум; коли буду коливатись в прийнятті якогось рішення, надихай мене; коли буду спантеличеним, укріпляй мене; коли я впаду, піднімай мене!
І, нарешті, коли настане день і я умру, і як підсудний повинен буду з'явитися перед" твоїм Найвищим ликом для останнього суду, подивись на мене із співчуттям. Вимов, Боже, свій вирок!
Суди мене як Бог.
Я судив як людина