Від запалення легень, бронхіту, туберкульозу дитини.

[Мирочка]

Від сухоти (запалення легень, бронхіту, туберкульозу)

Від сухот треба одроблювать довго: місяць, неділь шість або й того
більше. Треба висмикнуть с трьох хатніх стріх житьньої соломи по пучку і обійти тричі ту хату, де хвора дитина. Обійти первий раз, стать під вікном, шо протів печі, і гукнуть:

“Добривечер!” Мати стане з дитиною перед вікном і одказує: “Дорове!” Тоді знахар подає один пучечок соломи, мати кладе під комін і підпалює... знахар знадвору і гука: “Де таке в світі видано, щоб дитину гнітили?” А мати с хати і собі обзивається: “Де таке в світі видано, щоб сухоти нарожденного, хрещеного младенця (имя) гнітили?”

Після цього обійти вдруге, втретє хату і всякий раз подавать
по пучечку соломи, здоровкаться і говорить, як і в перший раз.
Перед тим, як одроблять от сухот, треба умовиться з молодицею,
котрої хвора дитина, шо треба казать і як одмовлять. Потім солому треба брати знахару с тих хат, де живуть люди первої парі (первого брака).


***
Візьми в руки сухотну дитину, помолись і скажи:

“Боже з високости ! Дай тіло на ції кості!”

Сказать три раза і рвать траву, яка попадеться під
руку. Після цього траву зварить і купати хвору дитину до схід сонця.


***

Шоб помогло от сухот, треба посвятить на Великдень веретено, ложку,
корінец хріну, віхоть, три воскові свічки і держать про случай.
Перед тим, як намовляти, треба сплеснуть води на дитину і говоріть:

“Зорі-зірниці, вас на небі три сестриці – вечерня, полуношна і світова,
станьте мені в помощі от деякої немощі, наповняйте луги і берега, коріння
і креміння, наповніть нарожденного, хрещеного (Ім*я)”.

Потім розірвати сорочку на дитині і закопати під ворітьми.


***
Розведи вогонь під припічком, налий в вагани (ванну) води і купай дитину.

Купай і шепчи:

“Ви сухоти-сухотищі, чи ви подумані, чи ви погадані, чи ви помислені,
чи ви стрічні, чи ви чоловічі, чи ви жіночі, чи ви парубочі, чи ви дівчачі,
чи ви дитячі, чи ви які на світі! Ви сухоти сухущі, болющі, палющі, розійдіться от младенця(Ім*я), та підіть собі
(після цього слова взяти дитину с купелю і махнуть тричі перед огнем)
за огнем, за поломням, як дим з димаря розлітується і роскочується, то так і ви, сухоти-сухотищі розійдіться, роскотіться за огнем, за димом, за вітром, за поломням тихенько, легенько, маковим дробовим хмелем і дайте спати, спочивати
младенцеві (Ім*я)”.
намовляти тричі, а потім тричі подути на хвору дитину і тричі плюнути на долівку.